Це так по-львівські – дощ, що під ногами,
Синіє небо в дзеркалі віків.
Я можу босоніж ходить роками
Лиш би не стать на образи хрестів
Чекайте краплі, дайте лише мить
Ви не спішіть розбити все до дна
Бо саме зараз хочеться так жить
Коли у краплях – львівська сивина
Комментариев нет:
Отправить комментарий